Била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
З молодим рекрутом.
А я собі стояла,
Аж кури запіли,
На двері воду лляла,
Щоби не скрипіли.
На двері воду лляла,
На пальцях ходила,
Щоб мати не почула,
Щоби не сварила.
А мати не спала,
Усе чисто чула,
Та мене не сварила –
Сама така була.
Била мене мати
Тонкою лозою,
Щоби я не стояла
З милим під вербою.
Била мене мати,
Та й ще буде бити.
"Ой перестань, козаче,
До мене ходити!"
"Я не перестану,
Поки не дістану
Личенька рум’яного,
Дівочого стану".
Червона калина
Білим цвітом цвіла,
Через тебе, козаче,
Мене мати била.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. В джерелі 2 текст подано без останніх чотирьох куплетів.
Джерела:
1. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.
2. Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.
