Буковино, ти зелена,
На три части поділена.
Куди ходжу, куди броджу,
Та нічого не знаходжу.
Лиш знайшов я три листочки
З зеленої калиночки.
Один зірву та заграю,
Батька й матері не маю.
Другий зірву та заграю,
Братів й сестер я не маю.
Третій зірву та заграю,
Я в неволі пропадаю.
Я й не воваль, й не родина,
Плаче серце, як дитина.
Плаче й плаче, має чого,
Нема правди ні від кого.
Нема правди та не буде,
Пішла правда поміж люди.
Пішла правда між горами,
Лиш неправда межи нами.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1990 р. від Олени Мотрук (1924 р.н.) у с. Микуличин Яремчанського р-ну Івано-Франківської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.