Чи пам’ятаєш, люба дівчино,
Як я до тебе приходив.
Ходив до тебе я щовечора,
Рожеві квіти я приносив.
Прийшов до неї одного разу,
Як мати з хати десь пішла.
Тоді я сміло її питаю:
– Скажи, дівчино, чи ти моя?
– Ой, як я маю, милий козаче,
Тобі всю правду сказати?
До мене ходиш, зі мнов говориш,
А в серці іншу можеш мати.
– Ой ні, дівчино, ой ні, кохана,
Дай же серцю ти супокій.
Видить Бог з неба, що тя кохаю,
Навіки вічні буду я твій.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Записано від Ганни Бусько (1929 р.н.) з м. Єзупіль Тисменицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.
