Дай ня, мамко, дай ня
Там, де хижа крайна,
Там, де хижа крайна.
Жеби люди знали,
Жеби люди знали,
Же я дівка файна.
Дівка-м була, дівка
Межи дівочками,
Межи дівочками.
Як біла лелія,
Як біла лелія
Межи квіточками.
Ходила-м по полю,
Збирала-м куколю,
Збирала-м куколю.
Што мі по куколі,
Што мі по куколі,
Як я не мам долі.
Примітки:
1. Місцевість – Лемківщина.
2. Останні три рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.
