Ой на горі сніг біленький,
Десь поїхав мій миленький,
Десь поїхав та й немає,
Серце з жалю завмирає.
Очі чорні, мов терночок,
Брови рівні, мов шнурочок,
Личко біле, рум’янеє,
Серце моє коханеє.
Поки тебе не любила,
Спокійненько в світі жила,
А тепер я гірко плачу,
Поки тебе не побачу.
"Баламуте, вийди з хати,
Хочеш мене закохати,
Закохати та й забути –
Всі ви, хлопці, баламути!
Баламуте, бійся бога,
Ти багатий, а я вбога,
Ти багатий ще й хороший
А я бідна ще й без грошей!"
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
* – в джерелі 2 останні два рядки цього куплету подано інакше:
Збаламутив мою душу,
Через тебе плакать мушу.
Джерела:
1. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 382 с.
2. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.
