Ой попід гай, гай,
Попід калину
Сподобав хлопець
Гарну дівчину.
Дівчина гарна
Ще й серцем гідна,
Лиш одне горе,
Що дуже бідна.
В неї немає
Волів, ні поля,
Зате в дівчини
Гіркая доля.
Піду до батька,
Буду благати,
Може дозволять
Дівчину взяти.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Записано 1982 р. від Богдана Лисика (1946 р.н.) із м. Галича.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.
