Ой попід гай зелененький
Брала вдова льон дрібненький.
Вибирала, постелила,
Так до себе говорила:
– Земле чорна, сировая,
Узяла-с ми господаря.
Ой якби я мужа мала,
Я би його шанувала.
Хай би був, як рукавиця,
Не була б я удовиця.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1946 р. в м. Дрогобичі від групи студентів учительського інституту.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.