Ой ту-ту-ду, ту-ду, ту-ду, тими колодками,
Та щоби ся не журили воріженьки нами.
Кукурудза несапана, а бульба небрана,
Зажурились воріженьки, що я невіддана.
Посіяла руту-м’яту, а рута не сходить,
Через тяжкі воріженьки милий не приходить.
Надалася калинонька цвітом до дороги,
Милий був би щовечера, коби не вороги.
Нехай наші воріженьки пропадуть до лиха,
А ми собі із миленьким любимося стиха.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1949 р. в с. Крушельниця Сколівського р-ну від Л.М. Корчинської.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.