Ой у лузі на калині
Колисала Марусенька дві дитині.
Колисала і плакала:
– Ой чого я, молоденька, дочекала?
Дочекала дві послузі,
Де я ходжу, що я роблю,– серце в тузі.
Сестро моя, сестро рідна,
Поколиши мені діти, бо я бідна.
– Ой рада б я колисати,
Будуть мати, будуть батько нарікати.
– Сестро моя, Бог з тобою,
Я заберу свої діти із собою.
Буду жати і в’язати,
Буду свої малі діти колисати.
Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1958 р. в м. Дрогобичі від Л.С. Борисюк.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.
