Там, попід гай зелененький, зелененький,
Вибирала дівчинонька льон дрібненький.
Ой день брала, день стелила, день стелила,
До тихого Дунаєнька говорила:
– Ой Дунаю, Дунаєньку, тиха вода,
Кому ж я ся сподобаю, ой, молода.
Чи попові, чи дякові, не дай Боже,
Чи якомусь гультяєви,– бути може.
Не дай мене, моя мати, за піяка,
Бо проп’є всю господарку,– хоч би яка.
Примітки:
Записано 1960 р. в с. Старе Село Дрогобицького р-ну від С.М. Клим.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.