За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.
Під тим дубом криниця стояла,
Там дівчина воду набирала.
Та втопила золоте відерце –
Заболіло в дівчиноньки серце.
"А хто ж моє відерце дістане,
Той зо мною на рушничок стане".
Обізвався козак молоденький:
"А я твоє відерце дістану
І з тобою на рушничок стану".
Примітки:
Кожен рядок повторюється двічі.
Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.